Віртуальна виставка
«Острозька академія: обличчям до світла і світу»
(до 25-річчя відродження)
Найкращий пророк для прийдешнього – минуле.
Джордж Байрон
Серед вищих навчальних закладів України Національний університет «Острозька академія» посідає особливе місце. Унікальність його полягає в тому, що він є історичним нащадком першої школи вищого типу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно-греко-латинської академії (1576-1636), яка відігравала важливу роль не тільки в культурі та освіті України, але й всього православного світу ХVІ-ХVІІ століття.
Острозька академія перша серед європейських закладів того часу поєднала два типи культури: східнослов’янський та західноєвропейський.
Хоча історія Острозької академії охоплює відносно невеликий проміжок часу – з 1576 до 1636 року, проте вона має багату і славну історію, яка гідно продовжується нині.
З Острозькою академією пов’язують Ренесанс українського народу: Кириличну друкарню в Острозі заснував друкар Іван Федоров (Федорович). Тут вперше побачили світ повна друкована кирилицею слов’яномовна Біблія (1581 р.), слов’янський Буквар або Азбука (1578 р.), східнослов’янський друкований поетичний твір тощо. Серед випускників академії – гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, автор Граматики (за якою навчався Михайло Ломоносов) Мелентій Смотрицький, церковні і культурні діячі Іов Борецький та Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Ісакій Борискович та ін.
Після закриття в 1636 р. Острозька академія припинила діяльність на 360 років. І лише із здобуттям Україною незалежності стало можливим її відродження. Згідно з указом президента Л. М. Кравчука від 12 квітня 1994 р. розпочалася нова сторінка її історії. А світ сучасний наново дізнався про «Острозьку академію», яка, наче Фенікс із попелу, постала на руїнах монастиря капуцинів. І золотими літерами вписала свій неповторний рядок у новітню історію України.
Історичний статус закладу як спадкоємця першої школи вищого типу східних слов’ян гарантував йому постійну увагу та підтримку з боку уряду. Острозька академія підняла свій статус від вищого колегіуму до національного університету, що нині широко відомий за межами нашої держави і відзначений міжнародними нагородами.
Віртуальна виставка створена з метою ознайомлення читачів з книгами, які розповідають про історію створення та відродження першого вищого навчального закладу Східної Європи – Острозької академії.
На виставці представлена література з фондів Рівненської обласної бібліотеки для молоді.
1. Погляд у минуле
У той час, як католицьке та реформаційне шкільництво в ХVІ ст. переживало свій розквіт, відсутність вищого рівня православної освіти в Україні відчувалась особливо гостро. Більшість українських магнатів посилали своїх дітей вчитися за кордон або до шкіл протестантів та католиків, які діяли в Україні. Навчання в цих закладах часто призводило до зміни віросповідання та втрати причетності до рідної культури.
У нелегкі часи, коли Україні загрожувала небезпека розчинитися в розвинутій культурі Західної Європи, проблема виховання інтелектуальної еліти була надзвичайно актуальною. Її вирішенню значною мірою сприяло заснування острозької школи, яка згодом переросла у слов’яно-греко-латинську академію.
Точна дата заснування академії невідома. Найраніше свідчення про неї міститься в передмові до Острозького Букваря, який вийшов у світ 18 червня 1578 року.
Отже, на той час діяльність школи та друкарні була вже налагоджена, побудовано приміщення, залучено викладачів, видавців та літераторів. Оскільки на виконання такого обсягу робіт потрібно було рік-півтора, науковці вважають, що академія заснована наприкінці 1576 року.
Школа та друкарня були засновані одночасно як єдиний культурно-освітній комплекс. У 1576 р. до Острога з Кам’янця Подільського приїхав Герасим Смотрицький, котрий і став першим ректором школи. Тоді ж, наприкінці 1576-го чи на початку 1577-го року до Острога через організацію школи і зосередження у ній наукових сил прибув з Дерманя першодрукар Іван Федоров.
Незважаючи на труднощі, князю Острозькому вдалось зосередити в академії цілу плеяду культурних діячів, створити осередок інтелектуалів. Найвизначнішими вчителями академії були посланці Константинопольського та Олександрійського патріархів, випускники Падуанського університету – Никифор Кантакузин (Парасхес) та Кирило Лукаріс, пресвітер Богоявленської церкви – отець Даміан Наливайко (брат козацького ватажка Северина Наливайка), «славний острозький теолог» Василь Андрійович Малюшицький (Суразький), дяк Тимофій Михайлович (Аннич), випускник Афанасіївського колегіуму в Римі – Діонісій Раллі Палеолог. Посаду ректора почергово займали видатний письменник-полеміст Г. Д. Смотрицький, далі Кирило Лукаріс, який згодом став Олександрійським (1602-1621) та Константинопольським (1621-1638) патріархом, Мартин Грабович (Грабкович) та Сава Варфоломійович Флячич (Фляка) – майбутній чернець Межигірського монастиря під Києвом.
В основу діяльності академії було покладене традиційне для середньовічної Європи вивчення семи «вільних» наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук (філософії, богослов’я, медицини). Студенти в Острозькій академії опановували слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську мови.
Тут була вихована когорта духовних поводирів українського народу – священиків, проповідників, письменників, відомих культурних та політичних діячів. Найвідомішими постатями цієї плеяди були Київські митрополити Іов Борецький та Ісая Копинський, талановитий письменник-полеміст Іван Вишенський, видатний вчений, філолог, письменник, єпископ полоцький Мелетій Смотрицький, засновник скиту Манявського, який називали «духовною академією» того часу, Іов Княгиницький, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, ігумен Богоявленського київського братського монастиря, ректор братської школи і коректор Києво-Печерської друкарні ієромонах Тарасій Земка, намісник Києво-Печерської лаври та ректор Могилянської академії Ігнатій Оксентович Старушич, гетьман запорізьких козаків, палкий захисник Православної віри Петро Конашевич Сагайдачний, педагог, письменник, філософ, священик, автор першого слов’яно-роського словника Лаврентій Зизаній Тустановський. На їхню долю випала нелегка і почесна місія – відстояти самобутність української культури в її змаганні із Заходом, а разом з тим подолати її церковний консерватизм і скерувати на засвоєння прогресивних надбань Європи.
Приміщення академії та друкарні не збереглись. У 1977 р. до 400-річчя академії на їхньому місці відкрили пам’ятник за проектом львівського архітектора К. В. Присяжного. Монумент має вигляд розкритої книги, на сторінках якої викарбовано імена визначних діячів острозького культурно-освітнього осередку.
Дізнатися більше про історію створення та діяльність Острозької академії можна на сторінках наступних книг.
Полонська-Василенко Н. Історія України : у 2 т. Т. 1. До середини XVII століття / Н. Полонська-Василенко. − 3-тє вид. − Київ : Либідь, 1995. – C. 397-399.
Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. : навч. посіб. / Н. М. Яковенко. − Київ : Генеза, 1997. – С. 125-127.
Харлампович К. Острозьке училище (діяльність Острозької академії) / К. Харлампович // Хроніка 2000. – 2007. − № 7 (71). − С. 165-209.
Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / [за ред. Черепанової С. О.]. − Львів : Світ, 1994. – С. 50-52.
Історія української культури : у 5 т. Т. 2. Українська культура ХІІІ − першої половини ХVІІ століть / кол. ред.: Я. Д. Ісаєвич, Ю. П. Ясіновський, Л. В. Войтович. − Київ : Наукова думка, 2001. – С. 539-549.
Острозька академія XVI – XVII ст. : енциклопедія. − Острог : Острозька академія, 2010. − 512 с. : іл.
Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії : навч. посіб. / Я. В. Бондарчук. − Острог : Вид-во НУ «Острозька академія», 2015. − 548 с. : іл.
Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636) / І. З. Мицько. − Київ : Наукова думка, 1990. − 192 с.
Грінченко Б. Братства і просвіта в Україні / Б. Грінченко // Між двох вогнів: друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. – Київ, 1996. – С. 242-264.
Грушевський М. Культурно-національний рух в Україні : Острозька Академія / М. Грушевський Між двох вогнів: друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст. – Київ, 1996. – С. 230-241.
Бендюк М. Історія та легенди давнього Острога / М. Бендюк. − Острог, 2012. − 196 с.
Статті з періодичних видань
Бондарчук Я. Острозька Слов’яно-Греко-Латинська академія − визначний культурно-освітній осередок України останньої чверті 16 − першої пол. 17 століть / Я. Бондарчук // Світогляд. – 2006. – № 2. – С. 58-65.
Грипась В. Рахувалися Варшава і Бахчисарай / В. Грипась // Україна молода. − 2016. − 04.03-05.03 (№ 29). − С. 13.
Дворецька Ю. В. Острозька Академія − колиска української освіти / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 32. – С. 35-37.
Івакін О. О. Смотрицькі: між унією та православ’ям / О. О. Івакін // Історія та правознавство. Позакласна робота. – 2015. – № 10. – С. 24-29.
Коваленко О. Попередниця Могилянки / О. Коваленко // Освіта України. − 2014. − 11 серп. ( № 30). − С. 15.
Костюченко О. Острозька академія − колиска інтелектуальних та духовних цінностей / О. Костюченко // Рівне-ракурс. − 2010. − 21 жовт. ( № 42). − С. 9.
Крючков О. Історична, освітянська, культурна святиня / О. Крючков // Урядовий кур’єр. − 2015. − 13 трав. (№ 83). − С. 6.
Кулікова Л. Традиції античної освіти у вітчизняних навчальних закладах ХVІІ – першої половини ХІХ ст. / Л. Кулікова // Шлях освіти. – 2007. – № 3. – С. 39-45.
Омелянчук І. Колиска української духовності / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. − 2009. − 31 жовт. ( № 202 ). − С. 7.
Радул О. Вищі школи різних конфесій на території України у ХVІ-ХVІІ ст. / О. Радул // Рідна школа. – 2015. – № 5-6. – С. 67-71.
Синюк Я. Формула національної освіти / Я. Синюк // CITY LIFE. – 2007. – № 3. – С. 29-33.
Шевченко В. Острозька академія : її чолові представники та початкова діяльність / В. Шевченко // Людина і світ. – 2003. – № 7. – С. 2-6.
Яворський О. Культура України в XVI – XVII ст. Історія України / О. Яворський // Історія та правознавство. – 2012. – № 24. – С. 29-31.
Засновник академії князь Василь-Костянтин Острозький
Усі українські магнати, взяті разом, не зробили стільки для України,
скільки зробив князь Костянтин…
митрополит Іларіон (Іван Огієнко)
Яскравою сторінкою української історії є діяльність князя Василя-Костянтина Острозького (1526-1608), завдяки старанням і коштам якого була заснована перша в Східній Європі школа вищого типу, Острозька академія, а також видана перша слов’яномовна Біблія, зібрана величезна бібліотека в м. Острозі.
Князь, найбільший після короля землевласник у Польщі й Литві, володимирський староста (з 1550 р.), київський воєвода (з 1559), коронний сенатор (після 1596). Його називали некоронованим королем України. Протягом майже 50 років відігравав видатну роль у політичному й культурному житті, був заступником православної віри, вів боротьбу з католицьким впливом і підтримував усе православне населення.
В історії Острозької академії князь виступав не тільки як її засновник, будівничий та організатор, але й як головний її фундатор, що забезпечував постійний надійний матеріальний фундамент її існування.
Про мецената та просвітника, засновника академії князя Василя-Костянтина Острозького можна дізнатися з наступних книжок.
Український пантеон / [авт. С. Сегеда]. − Київ : Балтія-Друк, 2013. – С. 46-49.
Вони змінили світ / [уклад. І. Ю. Левашова]. − Донецьк : Глорія, 2012. – С. 648-650.
100 найвідоміших українців. − Київ : ОСМА, 2015. – С. 74-78.
Іларіон Князь Костянтин Острозький і його культурна праця : історична монографія / Іларіон. − Київ : Світязь, 1992.
Князі Острозькі. − Київ : Балтія-Друк, 2014. − 279 с. : іл.
Саух П. Ю. Князь Василь-Костянтин Острозький / П. Ю. Саух. − Рівне : Волинські обереги, 2002. − 244 с.
Кралюк П. М. Князі Острозькі / П. М. Кралюк. − Київ : Укрвидавполіграфія, 2012. − 128 с.
Кралюк П. М. Реліквія : роман / П. М. Кралюк. − Острог : Острозька академія, 2010. − 290 с.
Кралюк П. М. Шестиднев, або Корона дому Острозького : роман / П. М. Кралюк. − Київ : Ярославів Вал, 2010. − 320 с.
Статті з періодичних видань
Варжель Р. Князь, захисник православ’я, просвітитель / Р. Варжель // Провінційка. – 2008. – 30.10-05.11 (№ 44). – С. 4.
Василь-Костянтин Острозький − фундатор незалежної України // Волинь. – 2008. – 29 лют. (№ 8 ). – С. 7.
Гуманіст, реформатор, державотворець // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2006. – № 4 (IV кв.). – С. 98-104.
Діяння Освяченого Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату «Про канонізацію благовірного князя Костянтина Острозького (1527-1608 рр.)» // Волинь. – 2008. – 25 лип. (№ 26). – С. 6.
Кирильчук М. Місто із княжим іменем / М. Кирильчук // Вісті Рівненщини. – 2019. – 14 берез. (№ 10). – С. 20.
Костюченко О. Буде пам’ять − будуть пам’ятники. У 2008-му році виповнилося 400 років із дня смерті просвітника, мецената, відомого політичного і державного діяча, засновника Острозької академії К. Острозькому / О. Костюченко // Урядовий кур’єр. – 2008. – 7 листоп. (№ 209). – С. 18.
Кралюк П. Василь-Костянтин Острозький : погляд крізь століття / П. Кралюк // Дивосвіт. – 2009. – № 1. – С. 41-44.
Мицик Ю. Київський патріархат у проектах Петра Могили / Ю. Мицик // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 61-69.
«Раритети князівської бібліотеки» − до річниці від дня народження Василя-Костянтина Острозького // Рівне-ракурс. – 2017. – 23 лют. (№ 7). – С. 4.
Одарченко В. Художній роман «Реліквія» − один із перших інтелектуальних романів в Україні / В. Одарченко // Рівненський репортер. – 2010. – 23 черв. (№ 25). – С. 13.
Подобєд О. Василь-Костянтин Острозький у домовому інтер’єрі / О. Подобєд // Історія України. – 2013. – верес. (№ 17). – С. 4-6.
Подольська Р. Спадщина Костянтина Острозького / Р. Подольська // Урядовий кур’єр. – 2010. – 3 лип. (№ 120). – С. 12.
Рева Л. Нев’янучої сили слово : князі Острозькі. Перше національне відродження України / Л. Рева // Вісник Книжкової палати України. – 2017. – № 6. – С. 42-45.
Синиця М. Про життя князя Острозького видано роман. Художній роман «Реліквія», присвячений князеві Василю-Костянтину Острозькому презентував Петро Кралюк / М. Синиця // Рівне час. – 2010. – 1 лип. (№ 26). – С. 7.
100 выдающихся личностей в истории Украины // Новое время страны. – 2016. – № 9. – С. 27-63.
Тимошенко Л. Не зовсім ювілейні нотатки. До 400-річчя від дня смерті князя Василя-Костянтина Острозького / Л. Тимошенко // Дзеркало тижня. – 2008. – 09.02-15.02 (№ 5). – С. 21.
Яноші В. Острог − найсвятіше місце Монтенегро / В. Яноші // Провінційка. – 2009. – 06.08-12.08 (№ 32). – С. 4.
Фундаторка академії Ельжбета-Гальшка, княжна Острозька
Моє буття ще проросте у світ!
Хотілось би укласти заповіт:
На Академію віддать всі гроші.
Учіться, діти, ви мої хороші.
(В. Каневська «Блакитна зоря»)
Найпопулярнішою постаттю в історії старовинного Острога є Гальшка Гулевичівна, фундаторка Острозької академії. Честь заснування першого вищого навчального закладу в Східній Європі ця жінка поділяє зі своїм дядьком − князем Василем–Костянтином Острозьким.
Донька князя Іллі Костянтиновича Острозького та Беати Костелецької народилася у 1539 році. Померла Гальшка Острозька в грудні 1582 року. Згідно з заповітом, що датується 16 березня 1579 року, окрім поділу майна між родиною та слугами, княжна виділила величезну суму («шість тисяч грошей лічби литовської») на заснування та матеріальну підтримку «шпиталю та академії Острозької».
Мало хто знає, що спадкоємиця багатств славного роду Острозьких, меценатка Острозької академії та Київської братської школи була в останні десятиліття вкрай нещасливою і в легендах називалася «чорною княгинею», «чорною вдовою». Одна з найцікавіших і впливових українок доби Ренесансу 14 років самітницею прожила у вежі Шамотульського замку й померла молодою − у 43 роки…
Незвичайне, сповнене драматичних колізій життя Ельжбети-Гальшки, княжни Острозької, привертало увагу багатьох істориків, письменників. Серед праць, присвячених Гольшці Острозькій, особливе місце посідають дослідження М. П. Ковальського. Він написав про першу фундаторку академії статтю до енциклопедичного видання «Острозька академія ХVІ-ХVІІ ст..».
На початку ХХ ст. про Гальшку писав у своїх історичних студіях Іван Франко.
Франко І. Я. Шість записів князя Іллі Костянтина Острозького з р. 1535-1540 / І. Я. Франко // Зібрання творів у 50-ти томах, Т. 39. Літературно-критичні праці. – Київ : Наукова думка, 1989. – С. 144-145.
Хитрий Ч. Нещаслива княжна з Острога / Ч. Хитрий // Хитрий Ч. Минувшина Рівненщини − далека і близька / Ч. Хитрий. − Рівне : Волинські обереги, 2011. − С. 36-40.
Шевчук Е. Гальшка − княжна Острозька / Е. Шевчук // Над Іквою-рікою : літературно-мистецько-краєзнавчий альманах / упоряд. Л. Пшенична. − Дубно, 2007. − С. 70-74.
У наш час доля Гальшки хвилює, як і колись, уяву письменників в поетів. Одним з кращих художніх творів є написаний з позицій історичної правди роман українського журналіста І. Савчина «Важкий шлях», опублікований в 1985 р.
Острозькій княжні присв’ячені поеми «Плач за рожевою птахою» уродженки Острога поетеси Світлани Луцкової (збірка «Дивне коло») та Вікторії Каневської «Блакитна зоря», історична драма І. Білоуса «Гальшка – княжна Острозька».
Колись, напевно, цей упертий світ
Ще стане справедливим і мудрішим,
Небесне возз’єднає і земне,
І зійде справжнє сонце в краї отчім.
Дарма, що все коли-небудь мине:
Я залишусь твоїм, Остроже, зодчим.
І буде в Академії світать.
(С. Луцкова «Дивне коло»)
Савчин І. Важкий шлях : роман / І. Савчин. – Львів : Каменяр, 1985. – 222 с.
Луцкова С. Дивне коло : поезії / С. Луцкова. − Рівне : Азалія, 1999. − 72 с.
Каневська В. Блакитна зоря : поема / В. Каневська. − Рівне : НУВГП, 2009. − С.5-53.
Білоус І. П. Гальшка – княжна Острозька : історична драма / І. П. Білоус // Білоус І. П. Сурми над містами / / І. П. Білоус. – Рівне : Волин. Обереги, 2015. – С. 5-102.
Статті з періодичних видань
Вовк І. Жінки з роду Острозьких / І. Вовк // Дзвін. – 2018. – № 7. – С. 180-195.
Войтович В. Марія Несвіцька родом із Степані? / В. Войтович // Сім днів. – 2019. – 23 трав. (№ 21). – С. 8.
Голубєв В. «Чорна княгиня» у пошуках «Єдиного узгодженого». Як Гальшка Острозька допомогла підготувати указ Леоніда Кучми / В. Голубєв // Ого. – 2012. – 6 груд. (№ 49). – С. 18.
Голубєв В. Видатні рівняни. Творимо історію разом. Вони прославили Рівненщину ! / В. Голубєв // Ого. – 2009. – 2 груд. (№ 48). – С. 8-9.
Дем’янчук О. Непризнаний син Гальшки Острозької? чи Пошанівок відважного ватажка / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2010. – 18 лют. (№ 7). – С. 11.
Дем’янчук О. Пані фундаторка. Життя − страшна середньовічна казка: засновниця Острозької академії овдовіла у 14 років, а останні десятиліття життя добровільно провела бранкою у замковій вежі / О. Дем’янчук // Україна молода. – 2009. – 14 квіт. (№ 68). – С. 14.
Першодрукар і Академія.
Острозькі видання Івана Федорова
…повинен я духовне насіння розсівати по світі
і всім роздавати належну їм духовну поживу
Іван Федоров
Особлива сторінка історії − діяльність друкарні, заснованої князем Василем-Костянтином Острозьким при слов’яно-греко-латинській академії. Це була друга в Україні (після Львова) кирилична друкарня. Очолив її славетний друкар Іван Федоров (Федорович); в ній побачило світ 6 із 12 його видань. Першим острозьким друком був греко-слов’янський «Буквар» (1578 p., 18 червня). Як додаток до нього, був виданий твір болгарина Чорноризця Храбра (XI ст.) про витоки слов’янської писемності і її творців святих Кирила і Мефодія. Наступним виданням Івана Федорова стали «Книга Нового Заповіту» (з довідковим покажчиком, підготовленим острозьким вченим Тимофієм Михайловичем) та т.з. «Хронологія» − віршований твір Андрія Римші (1580 p.).
Вершиною друкарської праці Івана Федорова і водночас діяльності наукового колективу Острозької академії стало перше в світі повне видання книг Старого і Нового заповіту церковнослов’янською мовою, що було здійснене у 1581 р. і відоме як «Острозька Біблія».
Крім друків, в Острозі здійснювалося і переписування книжок. Тут було створено пам’ятку українського літописання – Острозький літописець, що інформував про події до 1636р. У 1602р. Острозька академія і друкарня відкрили свою філію при Германському монастирі, що за кілька років свого існування здійснила цінну літературну і видавничу працю.
Книги в Острозькій друкарні випускалися з перервами до 1612р. За короткий час тут побачило світ близько 30 видань.
Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України / Г. Мельничук. − Київ : Школа, 2005. – С. 107-108.
Українці у світовій цивілізації / упоряд. Т. В. Копань; ред. С. В. Цушко. − Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2005. – С. 54.
Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні / Я. Д. Ісаєвич. – 2-ге вид., перероб. і доп. − Львів : Вища школа, 1983. − 156 с.
Видашенко М. Б. Місцями Івана Федорова на Україні : путівник / М. Б. Видашенко, Я. Д. Ісаєвич, О. Я. Мацюк. − Львів : Каменяр, 1982. − 124 с.
Мицько І. Іван Федоров: життя в еміграції / І. Мицько. − Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. − 132 с.
Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI- перша половина XVII ст.) : зб. док. − Київ : Наукова думка, 1975. − 342 с.
Видашенко М. Б. Місцями Івана Федорова на Україні : путівник / М. Б. Видашенко, Я. Д. Ісаєвич, О. Я. Мацюк. − Львів : Каменяр, 1982. − 124 с.
Ковальчук Г. І. Рукописні книги та стародруки / Г. І. Ковальчук ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. − Київ : НБУВ, 2011. − 100 с.
Овчінніков В. Історія книги. Еволюція книжкової структури : навч. посіб. / В. Овчінніков. − Львів : Світ, 2005. − 420 с.
Образ Івана Федорова в художній літературі: повість О. Іваненко «Друкар книжок небачених» (про початок книгодрукування в Україні, першодрукаря Івана Федорова) та роман С. Росовецького «Помста першодрукаря» (дія роману розвивається в наші дні та паралельно в далекому минулому. Автор пропонує белетристичну розгадку таємниці смерті Івана Федорова, створену за допомогою майстерного поєднання кількох різновидів гостросюжетної прози в книзі вдало переплітаються детективний, історичний, пригодницький і містичний жанри, даруючи справжню насолоду аматорам інтелектуального читання).
Іваненко О. Д. Друкар книжок небачених : оповідання / О. Д. Іваненко // Три бажання : казки, оповідання: для серед. шк. віку / О. Д. Іваненко ; худож. В. Євдокименко. − Київ : Веселка, 1986. − С. 187-210.
Росовецький С. Помста першодрукаря : роман / С. Росовецький. − Київ : Гамазин, 2009. − 240 с.
Острозька Біблія. Т.1. Книга буття. – Львів, 2003. – 110 с.
Острозька Біблія. Т.2-3. Книга виходу і Книга Левіт. – Львів, 2003. – 158 с.
Острозька Біблія. Т.4-5. Книга чисел і второзаконня. – Львів, 2003. – 168 с.
Острозька Біблія. Т.6-8. Книга Ісуса Навина, Книга Суддів і Книга Рути. – Львів, 2003. – 120 с.
Острозька Біблія. Т.9-10. Перша і Друга Книга Царів. – Львів, 2003. – 130 с.
Острозька Біблія. Т.11-12. Третя і Четверта Книга Царів. – Львів, 2003. – 128 с.
Острозька Біблія. Т.13-14. Перша і Друга Книга Параліпоменон. – Львів, 2004. – 138 с.
Острозька Біблія. Т.15-18. Перша, Друга, Третя Книги Єздри і Книга Неємії. – Львів, 2004. – 150 с.
Острозька Біблія. Т.19-22. Книги Товії, Юдити, Естери і Йова. – Львів, 2004. – 136 с.
Острозька Біблія. Т.23. Книга псалмів. – Львів, 2004. – 118 с.
Острозька Біблія. Т.24-28. Книги Приповідок, еклезиста Пісні Пісень, Мудрості і Сираха. – Львів, 2004. – 188 с.
Острозька Біблія. Т.29-30. Книга Пророків Ісаї та Єремії. – Львів, 2004. – 198 с.
Острозька Біблія. Т.31-33. Книга Голосіння Варуха та Езекиїла. – Львів, 2004. – 140 с.
Острозька Біблія. Т.34-46. Книга Пророка Даниїлаі Дванадцятьох Пророків. – Львів, 2004. – 126 с.
Острозька Біблія. Т.47-49. Перша, Друга і Третя Книги Маккавеїв. – Львів, 2004. – 134 с.
Острозька Біблія. Т.50-51. Святе Євангеліє від Матея та Марка. – Львів, 2005. – 114 с.
Острозька Біблія. Т.52-53. Святе Євангеліє від Луки та Івана. – Львів, 2005. – 126 с.
Острозька Біблія. Т.54-61. Діяння Святих Апостолів і Соборні Послання. – Львів, 2005. – 104 с.
Острозька Біблія. Т.62-76. Послання Апостола Павла і Апокалипсис Івана Богослова. – Львів, 2005. – 172 с.
Острозька Біблія. Т.77. Острозька Біблія. Вступи. гравюри, дослідження. – Львів, 2005. – 124 с.
Статті з періодичних видань
Березов П. Первопечатник Иван Федоров / П. Березов // Шкільна бібліотека. – 2003. – № 10. – С. 155-161.
Білоус П. Острозька Біблія в контексті національно-культурного відродження України на рубежі 16-17 ст. / П. Білоус // Українська мова та література. – 2009. – січ. (№ 1-3). – С. 11-13.
Васьківська О. Друкар книг, перед тим небачених, та книгодрукування на Україні у 16 – 19 століттях / О. Васьківська // Вісник Книжкової палати України. – 2009. – № 1. – С. 38-41
Вздульська В. Таємниці української Біблії. Острозька Біблія та Пересопницьке Євангеліє / В. Вздульська // Слово Просвіти. – 2006. – 16-22 берез. (№ 11). – С. 9.
Вовк І. Перші українські друкарі і стародруки / І. Вовк // Дзвін. – 2019. – № 4. – С. 191-206.
Гладенко О. Українська мова творилася в Острозі / О. Гладенко // Рівненська правда. – 2014. − 6 листоп. (№ 45). − С. 15.
Гунько С. Писемні пам’ятки Івана Федорова / С. Гунько // Обрій. – 2006. – 15-21черв. (№ 24). – С. 10-11.
Дворецька Ю. В. Наша перша книжка. Буквар Івана Федорова / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 22-24. – С. 91-93.
Дубовик О. Острозькі поліграфісти відроджують славні традиції українського друкарства / О. Дубовик // Рівне-ракурс. – 2009. – 7 трав. (№ 19). – С. 4.
Журавель Л. Острозькій Біблії – 430 / Л. Журавель // Рівне час. – 2010. – 15 лип. (№ 28). – С. 6.
Засновник книгодрукування в Україні : [до 420-річчя із дня смерті Івана Федорова (1525-1583)] // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2003. – № 4. – С. 62-67.
Зубарева Т. Історія створення книги / Т. Зубарева // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 4. – С. 29.
Ісаєвич Я. Іван Федоров у Львові (значення перших братських друкарень для освіти України) / Я. Ісаєвич // Хроніка 2000. – 2007. – № 7 (71). – С. 224-310.
Карпусь Н. В. Оксана Іваненко «Друкар книжок небачених» / Н. В. Карпусь // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – № 13-14. – С. 41-44.
Кодлюк Я. Звідки книжка до нас прийшла / Я. Кодлюк, Г. Одинцова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. – № 4. – С. 49-52.
Кухарук М. Політ «Трєбника» й зупинка на «Чині погребєнія». Богослужбові стародруки / М. Кухарук // Віче. – 2011. – № 1. – С. 14-15.
Мельник О. Першодрукаря перепоховали у монастирі святого Онуфрія / О. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2014. – 24 груд. (№ 240). – С. 4.
Міщенко Т. «Апостолу» − 445 / Т. Міщенко // Україна молода. – 2019. – 19 лют. (№ 19). – С. 12.
Омелянчук І. Острозькій Біблії − 430 років / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2010. – 25 верес. (№ 178). – С. 1,3
Омелянчук І. Світло з Острога, що сяє крізь століття / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2006. – 2верес. (№ 163). – С. 10.
Омелянчук І. «Цариця книг»: мудра й досконала / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2016. – 20 серп. (№ 157). – С. 7.
Острозька Біблія: повернення за 425 років // Друг читача. – 2007. – № 15. – С. 1.
Прасюк О. Острозька Біблія − один з найбільших духовних скарбів України / О. Прасюк // Освіта України. – 2006. – 12 груд. (№ 94) – С. 1,11.
Президент України відкрив перший пам’ятник Острозькій Біблії // Вісті Рівненщини. – 2016. – 28 жовт. (№ 43). – С. 2.
Романюк І. В Острозькій академії відзначили 425-ті роковини смерті просвітника-друкаря Івана Федорова / І. Романюк // Рівненський репортер. – 2008. – 24 груд. (№ 50). – С. 20.
Фесюк А. Є. Таємниці книжкового дивосвіту / А. Є. Фесюк // Початкове навчання та виховання. – 2015. – № 28-29. – С. 20-27.
Цимбалюк Є. Додому − через 428 років / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2009. –19 листоп. (№ 84). – С. 1,3.
Цимбалюк Є. Острозька Біблія зріднилася з Україною / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2007. – 8 бер. (№ 19, 20). – С. 6.
Цимбалюк Є. Середньовічні реліквії з рівненським корінням / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2014. – 6 листоп. (№ 79). – С. 11.
Чабайовська М. З історії українського книговидання / М. Чабайовська // Початкова школа. – 2017. – № 11. – С. 4-7.
Швець О. Острозька Біблія − лебедина пісня Івана Федорова / О. Швець // Провінційна газета. – 2005. – 27 січ. (№ 4). – С. 7.
Відродження академії
Хроніка відродження Острозької академії в незалежній Україні починається у 1994 році з Указу Президента України. Завдяки наступним указам Президента України розбудова Острозької академії набрала нових обертів.
У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету, а 23 серпня 2003 року був оприлюднений Указ Президента України, згідно з яким Національний університет «Острозька академія» переходив під патронат Президента України.
28 квітня 2001 року введено в обіг монету «Острозька академія» випущену Національним банком України. Вона належить до серії «Вищі навчальні заклади України».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 798, НаУОА надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу.
Острозька академія відзначена 27-м призом «За якість» від Міжнародного трейд-клубу лідерів торгівлі у Парижі за активний розвиток і впровадження норм європейської освіти в життя, а також є членом Європейської асоціації університетів. Міністерство освіти України відзначило НаУОА дипломом за інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології та Дипломом за організацію студентської науково-дослідної роботи.
Національний університет «Острозька академія» є членом Європейської Асоціації Університетів з 2010 року, членом Консорціуму українських університетів та Варшавського Університету, а також член Східноєвропейської мережі університетів. У 2014 році Острозька академія увійшла в десятку рейтингу прозорості національних університетів (Центр дослідження суспільства).
За результатами моніторингу веб-сайтів вищих навчальних закладів України, проведеного у 2014 році експертами Громадянської мережі ОПОРА, офіційний сайт Національного університету «Острозька академія» потрапив на п’яту сходинку цього рейтингу (серед офіційних інтернет-сторінок 274 вишів).
Національний університет «Острозька академія» посів третю сходинку серед класичних університетів та шосту загалом у рейтингу вишів України за якісним показником абітурієнтів.
Острозька академія − десятиразовий номінант Книги рекордів України в категорії «Масові заходи».
Університет занесений до Книги рекордів Гіннеса у номінації «Найдовший поетичний марафон» за проведення безперервного 456 годинного марафону читання «Кобзаря» до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
Про систему навчання, факультети, наукову бібліотеку, видавничу справу, міжнародну співпрацю університету можна дізнатися з брошури «Національний університет «Острозька академія».
Серед монографій, виданих університетом – праця В. В. Глускіна «У глибинах мудрості», щорічно виходять збірники наукових праць викладачів та студентів університету «Наукові записки», серед яких серії «Педагогіка та психологія», «Економіка» та «Філологія».
Глускін В. В. У глибинах мудрості / В. В. Глускін. − Острог : Вид-во «Острозька Академія», 1998. – 340 с.
Наукові записки. Т.VI. Християнські цінності: історія і погляд у третє тисячоліття. – Острог, 2002. – 544 с.
Наукові записки. Вип.2. – Острог : Нац. ун-т «Острозька Академія», 2001. – 360с. – (Психологія і педагогіка).
Наукові записки : Серія «Історичні науки». Вип.3. – Острог : Нац. ун-т «Острозька Академія», 2003. – 336 с.
Наукові записки. Т.II. Ч.II. Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. – Острог : Острозька Академія, 1999. – 464 с.
Наукові записки. Т.III. Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України; Біблія на теренах України. – Острог : Острозька Академія, 2000. – 640 с.
Наукові записки. Т.II. Ч.I. – Острог : Видавничий комплекс Острозької Академії, 1999. – 258 с.
Наукові записки. Вип.1. – Острог : Острозька академія, 2000. – 296 с. – (Психологя і педагогіка).
Наукові записки. Т.ІІІ. Ч.ІІ. Освіта як фактор формування людського капіталу. – Острог : Острозька академія, 2000. – 336 с.
Наукові записки. Серія «Економіка». Вип. 20. – Острог : Острозька Академія, 2012. – 310 с.
Наукові записки. Серія «Філософія». Вип. 11. – Острог : Острозька Академія, 2012. – 452 с.
Статті з періодичних видань
Антощук Л. А завзяття й праця щира…: [наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія»] / Л. Антощук // Рівне вечірнє. – 2003. – № 79. – С. 3.
Атаманенко А. Унікальні видання – «Острозькій академії» / А. Атаманенко // Вісті Рівненщини. – 2003. – № 96-97. – С. 2.
Випускник Острозької академії у десятці найкращих економістів за версією Forbes // Льонокомбінат. – 2015. – 13 лист. (№ 46). – С. 5.
Вітер Д. Картинна галерея − ще одна гордість ректора Пасічника / Д. Вітер // Рівне вечірнє. – 2009. – 1 верес. (№ 62). – С. 3.
Вітер Д. Українсько-польський консорціум вищої школи поширюється на схід / Д. Вітер // Рівненський репортер. – 2009. – 24 черв. (№ 25). – С. 20.
Дацюк Л. Скарбниця знань майбутнього / Л. Дацюк // Провінційка. – 2008. – 21.02-27.02 (№ 8). – С. 4.
Дем’янчук О. Освіта майбутнього: [в національному університеті «Острозька академія» проходив четвертий міжнародний семінар Електронного Мультимедіа Центру в Україні] / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2005. – 25 трав. (№ 38). – С. 4.
Дем’янчук О. Мова потребує захисту. У Острозькій академії започатковано проведення свята писемності / О. Дем’янчук // Вісті Рівненщини. – 2006. – 17 листоп. (№ 69). – С. 13.
Дудко З. В Острозькій академії 18 діб без перерви читатимуть «Кобзар» / З. Дудко // Рівне-експрес. – 2014. – 27 лют. (№ 9). – С. 4.
Жук І. Із днем народження, академіє! Острозькій академії 440 років / І. Жук // Вісті Рівненщини. – 2016. – 1 квіт. (№ 13). – С. 7.
Іван Драч – Почесний доктор Острозької академії // Рівне-експрес. – 2016. – 1 груд. (№ 48). – С. 3.
Козаченко А. Права студентів Острозької академії / А. Козаченко // Острозька академія. – 2011. – № 3 (5). – С. 14-15.
Колективу Національного університету «Острозька академія» : привітання Голови Верховної Ради України // Голос України. – 2019. – 12 квіт. ( № 71). – С. 3.
Комунікативні технології ХХІ століття стали передметом обговорення в Острозькій академії // Рівненський репортер. – 2009. – 3 черв. (№ 22). – С. 21.
Коран − українською. Вперше повний переклад Корану українською мовою здійснює аспірант Національно університету «Острозька академія» Михайло Якубович // Молодь України. – 2009. – 28-29 лип. (№ 79). – С. 3.
Корнійчук О. Дух острозький формує український патріотизм / О. Корнійчук // Вільне слово. − 2016. − 3 листоп. (№ 45). − С. 1, 2.
Костюченко О. «Острозька академія» − у Книзі рекордів Гіннеса / О. Костюченко // Вісті Рівненщини. − 2014. − 18 лип. (№ 29). – С. 2.
Костюченко О. В Острозькій академії створили «Національний студентський союз» / О. Костюченко // Освіта України. – 2009. – 24 берез. (№ 23). – С. 3.
Костюченко О. На вежі нового корпусу НУ «Острозька академія» встановили годинники / О. Костюченко // Голос України. – 2019. – 21 лют. (№ 35). – С. 4.
Костюченко О. На Рівненщині встановили рекорд Гіннеса. У Національному університеті «Острозька академія» 18 березня 2014 року відбулося безперервне читання поезій Тараса Шевченка / О. Костюченко // Ого. – 2014. – 20 берез. (№ 10). – С. 6.
Костюченко О. Острозька академія − колиска інтелектуальних та духовних цінностей / О. Костюченко // Рівне-ракурс. – 2010. – 21 жовт. (№ 42). – С. 9.
Костюченко О. Острозька академія − у Європейській асоціації / О. Костюченко // Рівне-ракурс. – 2010. – 11 листоп. (№ 45). – С. 3.
Костюченко О. Ректор Острозької академії Ігор Пасічник став Героєм України / О. Костюченко // Рівне-ракурс. − 2009. − 27 серп. (№ 35). − С. 6.
Котюк К. Острозька академія під протекторатом Президента / К. Котюк // Ого. − 2003. − № 144. − С. 6.
Максимчук В. Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми культури української мови і мовлення» в Острозькій академії / В. Максимчук // Українська мова. – 2016. – № 1. – С. 135-140.
Маринич Р. Острозькій академії − 20 років / Р. Маринич // Вісті Рівненщини. – 2014. – 17 жовт. (№ 42). – С. 16.
НаУ «Острозька академія» співпрацюватиме із Стокгольмським університетом // Голос України. – 2016. – 22 листоп. (№ 222). – С. 14.
Овсійчук Г. Колекція Інституту святого Івана у фондах Наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія» / Г. Овсійчук // Бібліотечний форум України. − 2015. − № 2. − С. 24-27.
Одарченко В. Острозька академія у числі шести найкращих університетів України / В. Одарченко // Рівне час. − 2007. − 8 бер. ( № 10). − С. 1.
Омелянчук І. Академія стала самоврядною. Національний університет «Острозька академія» отримала новий статус / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2009. – 3 верес. (№ 160). – С. 11.
Омелянчук І. Державна міць із духовності виростає / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2009. – 22 жовт. (№ 195). – С. 2.
Омелянчук І. Колиска української духовності / І. Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2009. – №202 (31 жовт.). – С. 7.
Острозька академія − у трійці лідерів за якістю абітурієнтів // Рівненська газета. – 2015. – 5 берез. ( № 10 ). – С. 4.
Пасічник І. «Відповідаємо званню національний» : [Національний університет «Острозька академія»] / І. Пасічник // Вільне слово. – 2003. – № 93. – С. 3.
Пасічник І. «Формуємо еліту України» / І. Пасічник // Вісті Рівненщини. – 2006. – 24серп. (№ 57). – С. 4.
Пасічник І. Острозька академія − перлина вищої освіти України / І. Пасічник // Освіта України. – 2008. – 22 квіт. (№ 31). – С. 6.
Прасюк О. Взірець для своїх студентів. Ігор Пасічник отримав найвищу державну нагороду / О. Прасюк // Рівне-ракурс. – 2006. – 14 груд. (№ 50). – С. 2.
Прасюк О. Викладачі − лауреати Шевченківської премії / О. Прасюк // Освіта України. – 2007. – 30 бер. (№ 24). – С. 3.
Прасюк О. Відродження із забуття Острозька академія святкує 430-річчя / О. Прасюк // Рівне вечірнє. – 2006. – 9лист. (№ 84). – С. 8.
Президент України відкрив перший пам’ятник Острозькій Біблії // Вісті Рівненщини. – 2016. – 28 жовт. (№ 43). – С. 2.
Романчук О. Місія «Острозької академії» − готувати провідників нації / О. Романчук // Слово Просвіти. – 2007. – 23-29 серп. (№ 34). – С. 13.
Романюк І. «Канада. Світ. Молодь» розширює українські горизонти / І. Романюк // Рівненський репортер. – 2009. – 14 жовт. (№ 41). – С. 5.
Романюк І. В Острозькій академії засідав … європарламент / І. Романюк // Рівненський репортер. – 2009. – 9 верес. (№ 36). – С. 13.
Садовник А. В Острозькій академії навчаються щасливі люди / А. Садовник // Рівне-експрес. – 2014. – 12 черв. (№ 24). – С. 5.
Садовник А. Острозька академія: тут вчаться майбутні міністри та президенти / А. Садовник // Рівне вечірнє. – 2013. – 25 квіт. (№ 32). – С. 4.
Садовник А. Чому студенти так люблять Острозьку академію / А. Садовник // Рівне вечірнє. – 2014. – 12 черв. (№ 41). – С. 7.
Салата О. Науковий та педагогічний досвід, втілений у діяльності Острозької Академії / О. Салата // Історія України. − 2004. − № 14. − С. 7-10.
Станіслав Ніколаєнко відзначив бібліотеку Національного університету «Острозька акдемія» // Рівне-ракурс. – 2007. – 22 лют. (№ 8). – С. 3.
У Національному університеті «Острозька академія» – рекреація. Традиційне культурно-спортивне свято // Рівненський репортер. – 2009. – 3 черв. (№ 22). – С. 21.
Фурс М. Острозька академія стала дослідницькою / М. Фурс // Ого. − 2009. − 5 серп. (№ 31). − С. 13.
Черніговець Т. Дозвілля як важлива сфера оптимізації професійної підготовки студентів в умовах ВНЗ (на прикладах діяльності вищих навчальних закладів Рівненської області) / Т. Черніговець // Нова педагогічна думка. − 2016. − № 3. − С. 102-107.
Студенти як науковці: досвід Острозької академії / М. Якубович // Освіта України. − 2009. − 7 серп. (№ 57-58). − С. 5.
Відділ інформаційно-бібліографічної роботи
