До Дня пам’яті та примирення пропонуємо вам познайомитися з анотованим списком літератури та виставкою “Пам’ять заради майбутнього”.
🧐Алексієвич С. У війни не жіноче обличчя / С. Алексієвич ; [пер. з рос. В. Рафєєнка]. – Харків : Віват, 2016. – 400 с.
Ця книжка про війну розпочинає художньо-документальний цикл «Голоси Утопії» російськомовної білоруської письменниці Світлани Алексієвич. Книга-сповідь, документ людської пам’яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.
🧐Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті / уклад. й передм. В. Кіпіані. – Харків : Віват, 2018. – 301 с.
Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення.
Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», спробували висвітлити правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів.
Зокрема, ви дізнаєтесь про:
-діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової;
-трагедію Волині 1943 року;
-акцію «Вісла» 1947 року;
-те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком;
-зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.
Книжка стане в пригоді всім, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чому наші народи обов’язково домовляться про завершення «війни двох правд».
🧐Війна і міф : невідома Друга світова 1939-1945 / [за заг. ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 272 с.
Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
🧐Плохій С. Забуті покидьки Східного фронту / С. Плохій. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 320 с.
Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.
Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?
🧐Плохій С. Ялта. Ціна миру / С. Плохій. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 412 с.
Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.
🧐Франк А. Щоденник : містить матеріал, що раніше не публікувався / А. Франк ; пер. з нім. М. В. Тупайло. – 3-тє вид. – Київ : Сфера, 2009. – 282 с.
Перший український переклад всесвітньовідомого твору Анни Франк (1929-1945) здійснено з найповнішого видання. Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки, переховуючись від нацистів в одному з будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки і не в останню чергу засвідчує її письменницький хист.
Ця книга — хвилюючий документ, що неспростовно викриває людиноненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина.
🧐Черчілль В. Спогади про Другу світову війну : скорочений варіант шістьох томів «Другої світової війни» з епілогом автора про повоєнні роки, написаним для цієї книжки. Т. 1 / В. Черчілль ; пер. з англ. П. Теращук. – Київ : Вид-во Жупанського, 2018. – 496 с.
«Спогади про Другу світову війну» – найвагоміший доробок відомого політичного і державного діяча Вінстона Черчілля у царині літератури, за який він 1953 року отримав Нобелівську премію. Аналізуючи перебіг Другої світової війни, а також усі її ключові події, Вінстон Черчілль подає напрочуд широку і детальну панораму останньої великої війни, яка охопила майже увесь світ. Зайве казати, що дуже багато акцентів у цій праці розставлені геть інакше, ніж до цього звикло радянське і навіть пострадянське суспільство. Тому це видання буде особливо корисним не лише для вивчення подій і механізмів Другої світової війни, а й для кращого розуміння різниці в їхній інтерпретації, яка широким історично-культурним ровом і досі пролягає між російсько-радянським табором і рештою цивілізованого світу.
