Треба жити. Попри все
Сьогодні у Рівненській обласній бібліотеці для молоді панувала особлива тиша – така, у якій чути не лише слова, а й думки. Тут зібралися студенти Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій, постійні читачі, рівняни, які прийшли написати Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2025. Долучилися до написання диктанту й фахівці нашої бібліотеки.
Цьогорічний текст – «Треба жити!» – написала письменниця Євгенія Кузнєцова. Це оповідання не про граматику чи пунктуацію. Це – про нас. Про кожного, хто вчиться жити у новій реальності, де крихкість життя стала очевидною, а справжні цінності – гострими, мов лезо.
У прямому ефірі диктант читала Наталія Сумська, народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії. Її голос лунав спокійно й розмірено, з тією глибиною, що змушує замислитися над кожним словом. Здавалося, інтонація сама підказувала, де поставити крапку, а де зробити вдих.
«Це чудовий текст, – сказала Наталія Сумська після читання. – Він актуальний і життєствердний. Нам треба жити, попри війну. Допомагати тим, хто постраждав, рятувати тварин, донатити, творити, триматися одне одного».
Студенти, які писали диктант, відзначили: текст був легким для сприйняття, але глибоким за змістом. Він не просто перевіряв знання – він нагадував, що життя триває.
Такі заходи допомагають відчути спільність, єдність і силу слова. Вони нагадують, що мова – це не лише засіб спілкування, а й частина нашої ідентичності, нашої пам’яті та віри в майбутнє.
Бо поки ми говоримо українською, читаємо, пишемо, творимо – ми живемо.
Рівненська обласна бібліотека для молоді щиро вдячна студентам Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій, які щороку приходять до нас, аби разом написати радіодиктант національної єдності. Це вже гарна традиція, яка об’єднує покоління та надихає нас усіх берегти й плекати рідне слово.
Окрема подяка викладачці української мови цього коледжу – Світлані Анатоліївні Мельниченко, яка щороку гуртує активну студентську молодь і своїм прикладом показує, що любов до мови – це любов до життя.
А як ви впоралися з диктантом? Було легко, чи з чимось не справилися? Діліться враженнями, друзі.
