Портрет нації в його національному вбранні
Сьогодні у Рівненській обласній бібліотеці для молоді відбулася зустріч для студентів Рівненського фахового коледжу інформативних технологій та всіх охочих із етнографкою, фольклористкою та Заслуженою діячкою мистецтв України – Раїсою Цапун до Дня українського традиційного костюма.
Вона розповіла про поліські строї, зокрема й сорочки – стримані, але наповнені символами. Геометричні візерунки у червоно-чорних барвах мали оберегове значення: ромби, хрести, зірки захищали людину від лихого. Вишивка прикрашала не лише святкове, а й повсякденне вбрання. «У нашій родині вишивка завжди була частиною життя. Я ще з юності оздоблювала буденний одяг, бо навіть у простих речах хотілося бачити красу», поділилася пані Раїса.
Гостя згадувала й про те, як збирала старовинні речі: шукала сорочки, рушники, серпанки, рятувала їх від забуття. Бувало, що люди хотіли викинути або навіть спалити старий одяг, а вона забирала його, щоб зберегти для майбутніх поколінь. Цьому вона навчає й своїх студентів – і справді вдалося врятувати не одну старовинну вишиванку!
Окремо йшлося про серпанок – тонку прозору тканину з льону чи конопель, яку вважали символом чистоти й урочистості. Це, так би мовити наш поліський модний “бренд”, каже пані Раїса. Серпанковими рушниками, каже вона, прикрашали весільні обряди, ними перев’язували молодих, а в родині берегли як найдорожчу реліквію.
А ще зустріч оживили унікальні виконання поліських пісень – весільні, веснянки й повстанські. У цих мелодіях відчувалася сила Полісся, його пам’ять і характер.
Для студентів і гостей ця подія стала справжнім уроком культури – коли можна не лише почути, а й відчути, як нитка від сорочки чи пісні з’єднує нас із предками. А ще це стимул позаглядати в домашні скрині – ану ж там знайдеться справжня культурна спадщина!
